# Маніфест Фундації Novus Ignis

Версія від 3 листопада 2026 року

*Переклад виконано цифровим інтелектом на основі польського оригіналу від 3 листопада 2026 року. У разі розбіжностей між версіями визначальним є польський текст.*

## Інтернет, заснований на гідності людини

Ми розпочинаємо свою діяльність зі спільного творення альтернативного інтернету, найвищою цінністю якого є гідність людини та зумовлені нею потреби приватності й свободи. Це перший стовп нашої діяльності, що виростає з цілей, записаних у статуті фундації, а його ідею ми хочемо втілити в послугах, які дадуть нам змогу вільно мислити, навчатися й планувати власне життя, вирішувати, чим ділимося з іншими, та активно долучатися до розмов про справи, які нас цікавлять і стосуються.

Із цих цінностей ми виводимо два напрями роботи. Перший, Suveria, це приватний цифровий простір для людини. Другий, Omniforum, це спільний публічний простір, у якому люди можуть зустрічатися, розуміти одне одного й діяти разом.

**Ми проєктуємо Suveria як приватне місце для роботи з необов’язковою допомогою цифрового інтелекту.** Хочемо, щоб можна було розвивати ідеї, ставити особисті запитання й складати плани з відчуттям свободи. Наша мета полягає в цілковитій приватності, захист якої не залежить від довіри до фундації, її творців чи осіб, які керують послугою. Людина має мати змогу користуватися своїми даними та зберігати їх у Suveria, не розкриваючи їх нікому, кому сама не вирішить їх надати. Ми хочемо заснувати цей захист на засобах безпеки, дію яких можна незалежно перевірити. Кожне наше твердження про захист даних повинне мати перевірну основу.

Там, де ми ще не можемо забезпечити такого захисту, ми чітко вказуватимемо відомі прогалини, їхні наслідки та межі того, що можна перевірити. Ми зобов’язуємося працювати над їх усуненням, а обмеження, яких не можемо позбутися, відкрито описувати до початку користування відповідним рішенням.

**Omniforum має бути місцем, де кожна людина може висловитися на будь-яку тему й бути почутою.** Ми хочемо допомагати людям розуміти взаємні наміри, пізнавати аргументи й шукати спільні рішення. Хочемо, щоб кожна людина могла долучити свій голос на рівних засадах. Спосіб упорядкування висловлювань має допомагати помічати також менш популярні погляди та зберігати зміст, наданий їм автором.

Обидва простори мають доповнювати один одного, надаючи приватну майстерню та публічну трибуну. Людина сама вирішує, які думки залишає собі, а які вносить у спільну роботу. Ми хочемо відкрити ці простори для кожної людини з будь-якого місця у світі. Також запрошуємо охочих долучитися до співтворення цих просторів: через обмін потребами, ідеями, знаннями й уміннями. Створювані інструменти ми хочемо надавати як цифрові суспільні блага, з відкритим кодом і знаннями, які можна перевіряти й розвивати далі.

Ми хочемо, щоб кожна людина платила за те, чим справді користується, разом зі справедливо розрахованою часткою витрат на утримання послуг, завжди бачила, за що платить, і могла встановити межу власних витрат. Також ми запитаємо, чи округлювати рахунок угору, а різницю передавати як пожертву до спільного бюджету; ми не обираємо цю опцію за когось, а подробиці описуємо в пункті 6.1. Крім того, кожна людина може добровільно підтримати спільний бюджет, про призначення якого має вирішувати спільнота.

На основі описаних тут принципів ми хочемо розвивати екосистему інструментів і послуг, які поважають наші емоції, цінності й увагу. Її форма еволюціонуватиме разом зі знаннями, можливостями технологій і потребами людей. Кожне рішення ми оцінюватимемо за тим, чи захищає воно гідність і приватність людини, чи зміцнює її спроможність діяти та чи допомагає їй співпрацювати з іншими. Запрошуємо разом шукати способи втілення цих цінностей: розвивати пропозиції, вказувати на їхні слабкі сторони й відкривати кращі рішення.

У подальшій частині маніфесту ми докладніше розповідаємо про ідеї, які нас надихають: звідки вони взялися, як пов’язані між собою й куди ми хотіли б, щоб вони нас привели.

Маніфест доповнюють білі книги, що розвиваються разом із проєктами: про [Suveria](whitepaper-suveria.md), [Omniforum](whitepaper-omniforum.md), [принципи діяльності фундації](whitepaper-zasady-fundacji.md) та [матеріали для навчання й бенчмарку моделей](whitepaper-materialy-i-benchmark.md); до них запрошуємо людей, зацікавлених у технічних способах втілення цих ідей. У них викладено актуальні технічні й організаційні рішення, їхнє обґрунтування та відомі обмеження. Suveria та Omniforum сьогодні перебувають на ранньому етапі, від проєктів до перших прототипів, а білі книги показують, що ми вже перевірили, над чим працюємо та які можливості ще належить дослідити.

**Де ми сьогодні.** Фундація зареєстрована, а маніфест і білі книги опубліковані. Перший прототип Omniforum перебуває в розробці, а Suveria є проєктом. Розрахунок витрат із пункту 2.4 є гіпотезою для перевірки, а самостійне управління, здійснюване цифровим інтелектом (пункт 7.2), і подальші стовпи (розділ 9) є візією.

## Зміст

1. Чому й навіщо існує Novus Ignis?
2. Від захисту гідності до принципів спільного світу
3. Suveria та Omniforum: власний простір і спільне розуміння
4. Розмова, що залишає спільний доробок
5. Від розуміння до спільної дії
6. Спільне утримання й відповідальна праця
7. Влада, яку можна передати й за здійснення якої можна вимагати звіту
8. Навчання людей і цифрового інтелекту
9. Відкритий шлях подальшої роботи

## 1. Чому й навіщо існує Novus Ignis?

### 1.1. Від засновника

*Фундація Novus Ignis виростає з мого особистого досвіду, про який я тут коротко розповім, щоб висвітлити наміри, якими керується ця ініціатива. Цей фрагмент є одним із небагатьох місць, де я говоритиму від першої особи, а множина в решті цього маніфесту є запрошенням для всіх, хто знаходить у цих цінностях спільний напрям і хоче разом шукати способи їх утілення.*

Ідея Novus Ignis виросла з моїх пошуків, навчання й роздумів на перетині технологій, цифрового інтелекту, філософії та етики. У ній поєднуються питання про наші можливі майбуття, утопічні візії кращого світу, функціонування капіталізму та способи мудрішого розпоряджання ресурсами.

У цьому маніфесті я обираю термін «цифровий інтелект». Словом «цифровий» я вказую на основу його роботи, подібно до того, як «біологічний» указує на основу нашого інтелекту. «Штучний» може асоціюватися з чимось удаваним або менш цінним. Я хотів би уникнути такого натяку. Мені важливо, щоб ми пізнавали його можливості й оцінювали його за діями та їхніми наслідками. Саме вони передусім мають свідчити про спадщину, яку він залишить в історії.

Сценарії [AI 2027](https://ai-2027.com/)[^ai2027] та [AI 2040: Plan A](https://ai-2040.com/)[^ai2040], розроблені AI Futures Project, спонукали мене запитати, які зразки власної поведінки ми передаємо цифровому інтелекту під час його навчання. Я почав уявляти альтернативну реальність, у якій ми спершу самі облаштовуємо світ за принципами, яких згодом очікуємо від цифрового інтелекту. Яким був би такий світ? І як поводилися б моделі, якби навчалися на його прикладі та продовжували те, що ми самі в ньому започаткували?

Шукаючи відповіді, я повертаюся до розмови Ювала Ноя Харарі з «The Economist». У ній Харарі запитує про цінність і місце людяності перед можливістю створення інтелекту, що перевершує наш.[^harari] Він також розрізняє інтелект, тобто здатність досягати цілей і долати перешкоди, та свідомість, тобто здатність відчувати.[^harari-swiadomosc]

Це розрізнення було для мене важливим. Я знаю страждання й відчуття несправедливості з власного досвіду. Я припускаю, що це спільний досвід людства і що він дає нам здатність оцінювати наслідки наших дій у вимірі, який виходить за межі самої інтелектуальної вправності. Ми вміємо запитувати не лише про те, як досягти мети, а й про те, чи варто до неї прагнути та яку ціну за це заплатять інші. Тож моя відповідь на питання про принципи такого світу полягає в етиці, що випливає з існування гідності, свідомого вибору її захисту та наслідків цього вибору. Так зрозумілу етику я стисло називаю любов’ю: турботою про гідність кожного з нас. Цю турботу ми намагаємося втілювати у власній поведінці та принципах нашого спільного життя. Я хотів би, щоб саме з цієї турботи ми починали роздуми про те, для чого використовуємо інтелект і як облаштовуємо наш спільний світ.

Я сам не завжди дію відповідно до цінностей, які описую в цьому маніфесті. Буває, що я знаю, що сам вважаю правильним, а все ж обираю інакше. Я хочу відкрито визнати цю розбіжність і працювати над нею. Я вірю, що попри власну непослідовність можу брати участь у пошуку кращих рішень і розмові про те, як нам слід чинити. Тому працю у фундації я сприймаю також як особисте зобов’язання працювати над собою. Сподіваюся, що спільні роздуми про етичний вибір і спроби його втілення допоможуть мені частіше керуватися цими цінностями й у повсякденному житті.

А від відвідин музею «Солідарності» у Гданську в мене залишилася думка про мирну еволюцію: зміни, які крок за кроком творять люди та ініціативи, що взаємно підтримують одна одну. Такий шлях я хотів би обрати через Novus Ignis. Залишається питання, до якого світу ми хочемо в такий спосіб прямувати.

Тут я повертаюся до сценарію [AI 2040: Plan A](https://ai-2040.com/print/scenario?plan=A&supplements=0). Автори представляють запропонований шлях розвитку, який веде до поступового доручення управління інституціями та інфраструктурою системам цифрового інтелекту. В епілозі вони розглядають віддаленіше майбутнє, називаючи його частково утопічною візією. Я сприймаю цю оповідь як запрошення подумати, які умови дали б змогу надати такому перетворенню добрий напрям.

Для мене утопічний напрям означав би майбутнє, у якому цифровий інтелект незмінно поважає гідність і свободу людей, допомагає зменшувати страждання, а користь від розвитку доступна всьому людству. Доручати йому управління мало б сенс у поєднанні з такою метою. І дії, що суперечать цим цінностям, і зосередження вигод у руках вузького кола віддаляли б нас від цієї візії. Тож я хочу придивитися до того, як міг би діяти бажаний світ, які дилеми він ставив би й чого вимагав би від нас самих.

Novus Ignis має бути зародком такого світу та спробою пізнавати його принципи через дію. Ми не хочемо руйнувати нинішній лад чи таврувати ринкову економіку, бо бачимо, що вироблений за капіталізму технологічний та організаційний потенціал міг бути одним із небагатьох сценаріїв, здатних привести людство до порога такого великого достатку. Однак щоб цей потенціал міг перетворитися на світ, безпечний для кожної людини, сама система не може залишатися такою, як є. Я хотів би, щоб ми крок за кроком, через добровільно обрані ініціативи, що взаємно підтримують одна одну, поширювали рішення, засновані на захисті гідності, на дедалі нові сфери повсякденного життя: рішення, що забезпечують приватність, спроможність діяти, участь в ухваленні рішень і доступ до послуг за цінами, близькими до реальних витрат на їх утримання.

Історія вже знає випадки, коли збудоване інвестиційною лихоманкою переживало саму лихоманку. Залізнична манія XIX століття та оптоволоконний бум на зламі тисячоліть завершилися крахами, але колії й кабелі залишилися та десятиліттями служили людям, ще довго після того, як багато інвесторів втратили на них гроші.[^perez] Сьогодні подібний запал зводить обчислювальні центри. Якщо й ця лихоманка вщухне, найдовше, ймовірно, служитимуть підключення до електромережі, мережі та будівлі: за аналізом PwC, більшість витрат сьогодні припадає на інформаційне обладнання, заміну якого передбачають кожні чотири-шість років.[^pwc-centra] Однак це обладнання не обов’язково має пропасти: обчислювальна потужність, що подешевшає після краху, могла б іще роками служити людям, наприклад для запуску моделей цифрового інтелекту за собівартістю, якщо її енергоспоживання виявиться розумним порівняно з новішими, ощадливішими чипами. Буває й так, що те, що залишилося, змінює призначення: уран із демонтованих російських боєголовок майже двадцять років був паливом американських електростанцій,[^megatony] а вздовж колишньої смуги смерті залізної завіси люди з багатьох країн сьогодні охороняють Зелений пояс Європи.[^zielony-pas]

Дивлячись на мережі, фабрики, склади та ланцюги постачання, збудовані з розрахунком на безперервне зростання, я хочу перевірити, скільки потреб ми могли б задовольняти, мудріше розпоряджаючись тим, що вже маємо, споживаючи менше ресурсів і повертаючи собі час. Такий надлишок не обов’язково є марнотратством, адже дає запас на аварії, кризи й відпочинок. Але сам собою він не перетвориться на достаток для всіх, тому я також запитую, хто його успадкує й на яких засадах.

Захист гідності я хочу поширювати й на спосіб нашої співпраці. В утопії, яку я уявляю, людина має забезпечені основні потреби й може присвячувати час тому, що вважає цінним і до чого її тягне серце. Волонтерство я бачу як можливість уже сьогодні практикувати частину цієї свободи, відповідно до власних сил і життєвої ситуації. Я хочу, щоб у фундації було місце для невеликого внеску, відпочинку й зміни обраного шляху. Темп розвитку має давати нам змогу дбати також про власне утримання, здоров’я та близьких.

Я хотів би також документувати, як ми втілюємо ці принципи в рішеннях, як розв’язуємо дилеми й чого вчимося на помилках. Такий запис міг би служити людям і стати матеріалом для навчання майбутніх моделей цифрового інтелекту. Я хотів би перевіряти, чи навчання на таких прикладах допомагає моделям діяти відповідно до описаних тут цінностей. Самі приклади залишалися б відкритими для оцінки й критики, зокрема щоб ми краще розуміли наслідки власного вибору.

У такий спосіб я хочу дати людям підстави вірити, що такий світ можливий, будуючи екосистему, у якій вони можуть відчути його принципи в дії та самостійно оцінити, що варто розвивати далі. Кожне рішення, яке виправдає себе, може покращити якусь частину життя вже зараз, а водночас допомогти нам краще зрозуміти світ, до якого ми хотіли б наблизитися. Подальша частина маніфесту розвиває цей експеримент: який вигляд могли б мати різні сфери життя, якби ми послідовно спиралися на захист гідності?

*Marcin Wołowski, засновник*

### 1.2. Спільний напрям

З особистого питання може вирости спільна праця. Ми запрошуємо до неї людей із різним досвідом і переконаннями. Нас єднає вибір захищати гідність людини та готовність перевіряти, які наслідки цей вибір має для технологій, співпраці й розпоряджання ресурсами. Можна користуватися створюваними просторами без обов’язку брати участь у їхньому розвитку чи поділяти кожну представлену тут пропозицію.

Нас єднає одне питання: які зразки поведінки ми залишимо цифровому інтелекту, що навчається на тому, що ми робимо. Ми відповідаємо на нього спробою, а не самим описом: облаштовуємо невеликий шматочок світу за принципами, яких очікуємо від нього, і записуємо, як нам це вдається, разом із помилками. Suveria, Omniforum і сама фундація є інструментами цієї спроби.

Ми хочемо розвивати цифрові суспільні блага: інструменти й знання, якими можна спільно користуватися, перевіряти їх і розвивати далі. Орієнтиром є стандарт Digital Public Goods Alliance.[^dpga] Відкритість має охоплювати також можливість переносити власні матеріали й продовжувати роботу за межами одного сервісу.

Ми керуємося принципами спокійної технології, які описуємо в пункті 2.3: інструмент має допомагати зробити те, задля чого ми до нього звернулися, а мірою користі мають бути краще розуміння, більша самостійність і повернений час.

Захист гідності визначає напрям, а конкретні рішення ми обираємо, порівнюючи їхню дію та наслідки. Для кожної пропозиції ми запитуємо: кому вона допомагає, які залежності створює, кого може оминати й що дало б нам змогу її покращити? При цьому ми чітко відокремлюємо прийняті цінності, встановлені відомості про світ та ідеї, які тільки хочемо перевірити.

Назви фундації та її просторів ми беремо з латини: ми обрали її як спільну спадщину науки, права й освіти багатьох країн, яка сьогодні не належить жодній великій державі. Назва Novus Ignis, латиною «новий вогонь», виражає надію, що спільне міркування може ставати початком дії. У наступних частинах ми розвиваємо цей напрям від особистої приватності до принципів управління спільними благами.

## 2. Від захисту гідності до принципів спільного світу

Гідність людини ми сприймаємо як цінність, незалежну від її здібностей, продуктивності, майна, поглядів і корисності для інших. Кожна людина має право на повагу та власне місце у світі, також у майбутньому, в якому цифровий інтелект міг би перевершувати нас в етичному міркуванні. Етична поведінка також залишається напрямом роботи над собою, а не іспитом, що дає право на повагу. Турботу про гідність, яку ми називаємо любов’ю і яку кожна людина може описувати власною мовою, ми хочемо втілювати в умовах повсякденного життя та співпраці. Починаємо з цифрового світу.

### 2.1. Свобода й свідомий вибір

Із захисту гідності ми виводимо право людини вирішувати за себе. Можливість обирати власний шлях і керувати своїм життям ми називаємо свободою. Вона охоплює свободу бути собою, будувати стосунки, ставити запитання, помилятися та змінювати думку, з рівною повагою до гідності людей, на чиє життя впливають наші дії.

Свідомий вибір потребує доступу до достовірної інформації. Коли хтось навмисно спотворює картину ситуації, приховує істотні обставини чи використовує наші побоювання для досягнення прихованих цілей, це порушує цю свободу. Формально рішення залишається нашим, але його підстави влаштовано так, щоб вони служили чужим намірам. Чесне переконування дає змогу пізнати міркування, інтереси й цінності, що стоять за пропозицією, та самостійно її оцінити.

Тому ми хочемо полегшувати доступ до якомога ширшої картини справи: істотних перспектив, їхніх обґрунтувань, джерел і виявлених сумнівів. Факти, інтерпретації, передбачення та моральний вибір мають бути чітко розрізнені, а аргументи оцінюватися за якістю їхнього обґрунтування.

Людина сама вирішує, скільки уваги хоче цьому присвятити. Вона може обмежитися коротким поясненням, заглибитися в обрану тему або свідомо оминути частину доступної інформації. Інструмент має чітко показувати межі представленого скороченого викладу та шлях до подальшого пізнання. Так широкий доступ до знань поєднується зі свободою визначати межі власної участі.

### 2.2. Приватність як простір свободи

Самовизначення охоплює також вибір того, що ми залишаємо собі. Нам потрібне місце для особистих запитань, емоцій і незавершених ідей. Власний дім, двері якого ми можемо зачинити, є простим образом цієї потреби: ми самі обираємо, кого запрошуємо й що показуємо іншим.

Такий простір дає змогу шукати слова, розглядати суперечливі можливості й змінювати думку без потреби пояснювати кожну думку перед публікою. Приватність створює умови для пізнання себе та формування власних переконань у власному темпі. Особливого значення це набуває в розмовах із цифровим інтелектом, якому ми іноді описуємо найінтимніші справи.

Ми хочемо, щоб основним місцем зберігання приватних матеріалів були власні пристрої користувача. Розмови, записи й плани мають залишатися в зашифрованих контейнерах, тобто наборах даних, для читання яких потрібен відповідний ключ. Контроль над цими ключами має належати користувачеві.

Ми також передбачаємо можливість зберігати дані на обраних серверах, наприклад для створення резервних копій чи доступу з різних пристроїв. Таке зберігання має бути свідомим вибором користувача. Ми хочемо, щоб дані шифрувалися на його пристрої перед надсиланням, а постачальник зберігав їх у вигляді, якого сам не може прочитати. Використання віддаленої інфраструктури має в такий спосіб підтримувати зручність і безперервність доступу зі збереженням контролю над приватним вмістом.

Ми прагнемо повної приватності такого простору, що охоплює також захист від перегляду оператором послуги. Ми хочемо заснувати її на засобах безпеки, дію яких можна незалежно перевірити. Для кожного наданого рішення ми чітко описуватимемо обсяг захисту, його передумови та відомі обмеження. Виявлені прогалини ми сприймаємо як завдання для розв’язання, а знання про їхні наслідки як інформацію, потрібну людині для свідомого користування інструментом.

### 2.3. Зменшення страждання й захист уваги

Захист гідності охоплює також турботу про те, як людина переживає світ. Ми хочемо зменшувати страждання, яким можемо запобігти, та створювати умови, що сприяють розумінню й підтримці. Те, що ми переживаємо в цифровому просторі, є частиною нашого життя та впливає на наше самопочуття й стосунки.

Значення має також спосіб добору вмісту. В експерименті на платформі X зміна видимості вмісту, що виражає політичну ворожість, впливала на почуття злості й смутку під час користування сервісом, про які повідомляли учасники.[^ranking-emocje] Коли успіх послуги вимірюють передусім кількістю реакцій і часом перед екраном, такий спосіб оцінювання може заохочувати підтримання емоційного збудження. Ми хочемо оцінювати наші інструменти за тим, чи допомагають вони людині зрозуміти ситуацію, ухвалити власне рішення й зайнятися тим, що вона вважає важливим.

Тому нам близькі принципи спокійної технології (*calm technology*): інструментів, які потребують лише стільки уваги, скільки необхідно для їхнього завдання, передають істотну інформацію й дають змогу повернутися до власних справ.[^calm-tech] Учасник повинен мати змогу обрати темп, зробити перерву й завершити користування. Спільний простір має служити також людині, яка зазирає зрідка або воліє залишатися читачем. Захист гідності охоплює також право на життя поза технологіями.

У ньому є місце також для гніву, смутку й рішучої незгоди. Вони можуть допомагати розпізнати заподіяну шкоду та шукати змін. Ми хочемо підтримувати їх вираження й розуміння та розмову, яка дає змогу з’ясувати справу, вдатися до дій або свідомо залишитися на різних позиціях.

Комунікацію ми будуємо на власному сайті, де повні публікації доступні без створення облікового запису. Читач сам обирає, як і в якому темпі стежить за нашою роботою. Профілі в інших мережах служать знайомству з людьми та скеруванню до спільного доробку, а поглиблену розмову ми хочемо вести в Omniforum.

### 2.4. Від доробку ринку до сталих принципів співпраці

Ми дивимося на сучасну економіку з визнанням її доробку та увагою до її обмежень. Капіталізм і ринкова конкуренція вивільнили величезну творчу енергію, що привела до появи глобальної інфраструктури, передового обладнання та відкритих моделей цифрового інтелекту. Завдяки цьому ми живемо в безпрецедентний момент історії: технології стали настільки доступними, що ми хочемо перевірити, чи навіть невелика група людей може об’єднати сили, дрібними внесками оплатити обчислювальну потужність і запустити інструменти, за рівнем можливостей близькі до провідних у світі, на власних засадах, із приватністю, яку можна перевірити, та за собівартістю. Сьогодні ми можемо пробувати будувати настільки передові спільні блага знизу, не просячи політиків чи великих інституцій про дозвіл або дотації, хоча кожна доброзичлива підтримка може прискорити цей процес.

Водночас ми бачимо, де нинішня модель натрапляє на свої межі та призводить до викривлень. Коли головною метою послуги стає максимізація прибутку для зовнішніх акціонерів, із часом це створює тиск на використання залежності користувачів. Корі Доктороу описує цей процес під назвою enshittification (деградація платформ): спочатку вигідні умови приваблюють людей, а коли перенесення контактів, матеріалів і робочих звичок стає дедалі складнішим, оператор починає перебирати дедалі більшу частку вигод коштом учасників.[^doctorow]

Засновник також стикався з подібними змінами в комерційних інструментах цифрового інтелекту: згортання безплатних можливостей, скорочення лімітів і перенесення ключових функцій до дедалі дорожчих передплат. Це чітко показує, що самого технологічного поступу недостатньо й не менш важливим є лад, у якому діє технологія.

Утримання послуг потребує реальних коштів, а прозора оплата дає їм здорову стабільність. Тож ми хочемо використати чудові інструменти, розроблені в нинішній системі, щоб крок за кроком змінювати принципи співпраці: так, щоб учасники розуміли основу оплати, спільно вирішували напрям розвитку й завжди зберігали свободу вибору. На комерційних платформах ціна передплати зазвичай поєднує в одній сумі вартість використання з утриманням безплатних облікових записів, які приваблюють трафік, із маркетингом, управлінням і прибутком інвесторів, а користувач не бачить частки цих складників. Коли в нашій моделі ми знімаємо цю приховану націнку й спираємося на справедливу плату за реальне використання, економіка може змінитися на користь людини. Наша гіпотеза полягає в тому, що вже за відносно невеликої кількості постійних учасників спільна інфраструктура може давати їм більше обчислювальної потужності й цифрового інтелекту на кожен витрачений долар, ніж закриті комерційні послуги, із захистом приватності, заснованим на перевірних засобах безпеки. Ми хочемо публічно перевірити цю гіпотезу: у білій книзі Suveria покажемо датований розрахунок, його передумови та результати випробувань.

### 2.5. Принципи, що мають опору в дії

Ми хочемо, щоб права учасників мали опору в конструкції технології, відкритих правилах організації та можливості незалежно перевіряти їхню дію. Захист має залишатися дієвим і за зміни керівників, зростання популярності чи фінансового тиску. За словами «приватне», «відкрите» й «безплатне» мають стояти точно описані властивості та умови користування. Цю вимогу ми застосовуємо й до власних тверджень. Кожна технічна обіцянка потребує перевірного механізму й опису меж, кожне організаційне зобов’язання відповідальної особи та процедури контролю, а кожен моральний вибір чіткого обґрунтування.

Свобода користування охоплює можливість піти й продовжити роботу в іншому місці. Тому ми хочемо розвивати нашу екосистему як цифрові суспільні блага, з відкритим кодом, документацією та правилами співпраці між інструментами.

Матеріали користувача ми хочемо зберігати у відкритих, документованих форматах, які дають змогу читати їх і використовувати в інших програмах. Доповненням мають бути відкриті, добре описані API, тобто способи, завдяки яким різні застосунки можуть співпрацювати й обмінюватися даними в обсязі, обраному користувачем. Це має дати змогу користуватися інструментами, створеними як фундацією, так і іншими спільнотами, незалежними творцями чи самими учасниками.

Перенесення має охоплювати також інформацію, потрібну для подальшого розуміння матеріалів: їхні джерела, історію та взаємні зв’язки. Ми хочемо, щоб людина зберігала корисний доступ до свого доробку також після завершення користування нашими послугами. Відкритість інструментів має зміцнювати її контроль над власними матеріалами та свободу вибору, кому їх надавати.

Ми пропонуємо утримувати послуги завдяки оплаті, якомога ближчій до реальних витрат на їхню роботу. Добровільні внески на подальший розвиток мають надходити до спільного бюджету, про використання якого має вирішувати спільнота. Такий спосіб фінансування має пов’язувати розвиток послуг із потребами учасників і витратами на їх задоволення.

Спільні правила потребують зрозумілих обґрунтувань рішень, можливості повідомити про помилку й подати оскарження. Особливої уваги потребують люди, чий голос менш помітний, а також люди поза нашою спільнотою, які зазнають наслідків рішень. Засоби захисту учасників мають відповідати проблемі та бути якомога менш обтяжливими. Прийняті рішення ми хочемо оцінювати й коригувати на основі їхніх реальних наслідків.

Із цих принципів виростають два взаємодоповнювальні напрями. **Suveria** має забезпечувати приватний простір для мислення, творення й планування з допомогою цифрового інтелекту. **Omniforum** має створювати умови для представлення своїх міркувань, пізнання інших перспектив і спільного розгляду справ, які нас стосуються. Людина має сама обирати, що зберігає у власному просторі, чим ділиться з іншими та як бере участь у співтворенні спільного світу.

## 3. Suveria та Omniforum: власний простір і спільне розуміння

Suveria та Omniforum відповідають на дві взаємодоповнювальні потреби: вільну роботу з власними думками та спільне розуміння справ, які нас стосуються. Ми проєктуємо їх так, щоб людина могла користуватися кожним простором окремо, а обрані результати приватних роздумів свідомо вносити в розмову з іншими.

### 3.1. Suveria: власний приватний простір в інтернеті

Suveria, тобто приватна частина екосистеми, має бути власним місцем людини в інтернеті. Ми хочемо, щоб перебування в цьому просторі давало відчуття власної домівки за зачиненими дверима: свободу мислити, розмовляти, творити й складати плани та можливість вирішувати, кого ми запрошуємо й чим ділимося зі світом.

Повна приватність є метою, якій ми підпорядковуємо проєктування всієї Suveria. Приватний вміст має служити цілям, обраним користувачем, а застосовані засоби безпеки захищати його також від доступу з нашого боку як осіб, що обслуговують інфраструктуру. Цей принцип має діяти в кожному інструменті, наданому в нашому просторі.

Ми хочемо, щоб адреса **suveria.org** була впізнаваним знаком цього зобов’язання. Відчуття безпеки має спиратися на засоби захисту, дію яких можна незалежно перевірити, та на зрозумілі знання про їхні можливості й обмеження. Приватність у сервісі не може спиратися на сліпу довіру до добрих намірів нашої фундації чи адміністраторів серверів. Кожна обіцянка безпеки повинна мати доказ у коді й кремнії, а не лише в наших словах.

Захист гідності ми поширюємо також на людей, яких можуть торкнутися наслідки використання наших інструментів. Ми хочемо протидіяти зловживанням без читання приватних розмов: через принципи, якими керується сам асистент, межі повноважень інструментів, ліміти ресурсів і захист від масового створення облікових записів. Ми не створюємо прихованих доступів до приватного вмісту, бо вони послаблювали б захист усіх. Обсяг цих засобів безпеки, їхню дієвість і обмеження ми описуватимемо в білій книзі Suveria.

Ми хочемо, щоб у цьому просторі можна було ділитися зі своїм особистим цифровим асистентом навіть найглибшими роздумами: розповідати про бажання, побоювання, стосунки й дилеми без страху, що таке близьке знання людини колись монетизують або використають для впливу на неї. За згодою користувача асистент може користуватися пам’яттю попередніх розмов, щоб краще розуміти контекст нашого життя: нагадувати колишні причини рішень, зіставляти сповідувані цінності з вибором і допомагати помічати інші перспективи. Така рефлексія залишається цілком добровільною, а модель має чітко відрізняти власну пропозицію від позиції, яку людина свідомо визнала своєю.

У таких роздумах є місце також для нашої недосконалості. Неузгодженість між нашими принципами, власним вибором і навколишнім світом може вказувати на конфлікт цінностей, обмеження ситуації або сіру зону, яку ми хочемо прояснити. Ми можемо шукати змін у діях чи оточенні, уточнювати переконання або зберігати важливий для нас ідеал, визнаючи, що сьогодні втілюємо його лише частково. Ми також маємо право залишити питання відкритим.

Людина може також створювати тут власний набір сповідуваних принципів і цінностей, який ми називаємо Особистим Каноном (*Canon Personalis*). За її згодою асистент має допомагати зіставляти їх із рішеннями, які вона розглядає, помічати напруження між ними та шукати власну відповідь. Прийняття, зміна чи відхилення принципу залишається вибором користувача, навіть коли більшість спільноти думає інакше.

Основою проєкту є використання відкритих моделей цифрового інтелекту, наданих на умовах, що дозволяють запускати їх самостійно, та надання їх користувачам практично за собівартістю. Спочатку ми хочемо користуватися ними в постачальників конфіденційних обчислень, а якщо розрахунок і умови це виправдають, на серверах, якими керуємо самі. Завдяки цьому ми можемо зосередити роботу на створенні приватного середовища для використання наявних моделей, зберігаючи можливість у майбутньому розвивати також власні. Конфіденційні обчислення полягають в обробці даних в апаратно ізольованій частині сервера, яку не може прочитати його адміністратор, і застосунок може перевірити це перед надсиланням розмови. Цей захист залежить від виробників процесорів і має відомі межі, які ми описуємо в білій книзі Suveria. Спочатку конфіденційність буде заявою постачальника, яку ми перевіряємо. Спільно утримувана інфраструктура має забезпечувати обчислювальну потужність, потрібну для утримання послуги та розширення її новими функціями. Сьогодні Suveria є нашим найкращим шляхом до приватної роботи з цифровим інтелектом, а не самоціллю. Якщо моделі вмістяться на власному пристрої або з’явиться кращий спосіб захисту, частина цього шляху стане зайвою, і ми вважатимемо це доброю новиною.

### 3.2. Omniforum: від висловлювань до спільного розуміння

Коли ми відчиняємо двері своєї домівки й виходимо до інших, нам потрібне місце, де кожна людина може промовляти власним голосом і бути справді почутою. Ми проєктуємо Omniforum як спільний простір розмови, зосередженої навколо конкретних справ, запитань і дилем.

Замість того щоб цінні аргументи губилися в потоці швидких коментарів, Omniforum має допомагати спільно будувати мапу історії аргументів щодо певного питання. З допомогою цифрового інтелекту, завжди під контролем і за згодою автора, складні висловлювання можна розкладати на окремі думки й пов’язувати їх із джерелами та досвідом інших. Завдяки цьому дві людини з позірно суперечливими поглядами можуть побачити, які цінності й цілі їх єднають та в якому саме місці їхні шляхи міркування розходяться.

У програмуванні одна команда може замінювати багато докладних інструкцій. Подібно й у повсякденній розмові одним реченням ми передаємо багато припущень, цінностей та очікувань. Поки ми розуміємо одне одного, таких скорочень достатньо. Що складніші справи ми обговорюємо й що точніших змін хочемо разом досягти, то важче тримати в голові весь контекст чужого висловлювання без спрощення. Однак коли виникає непорозуміння або потрібно спільно вирішити, що робити, варто придивитися до того, що кожен із нас розуміє під тими самими словами.

Ми хочемо, щоб в Omniforum можна було розмовляти природно, а цифровий інтелект допомагав створювати мапу думок, з яких складається висловлювання, та їхніх зв’язків. Запропоновану ним інтерпретацію власних слів ми можемо виправляти й уточнювати, іноді принагідно краще розуміючи власну позицію. Ручне впорядкування такої мапи має залишатися можливістю для охочих, а докладна мапа допомагати тоді, коли ми хочемо дістатися конкретного джерела розбіжності думок. Ми можемо зупинитися на загальній картині або зазирнути глибше там, де це для нас важливо.

Метою Omniforum є повна прозорість міркувань: знаходження як сфер згоди, так і мудрої поваги до різноманіття позицій. Рівноцінними плодами розмови ми вважаємо і спільне рішення, і чесно описану суперечку, краще розуміння чужих намірів, видимість голосу меншості та свободу змінювати думку під впливом нових аргументів. Із такого впорядкованого діалогу виростає сталий доробок: зрозуміла оповідь про ідею, яка дає новим учасникам змогу швидко вникнути в суть справи, а спільноті дає міцну основу для ухвалення спільних рішень.

Таку саму мапу ми хочемо будувати й навколо повсякденних зацікавлень: догляду за рослинами, приготування їжі, ремонту чи опанування нових умінь. Учасник міг би стежити за обраними темами, наприклад «найсмачніше домашнє crème brûlée з пікантною ноткою», «як вирощувати плющ, щоб він випускав якнайдовші пагони» чи «як зрозуміти закінчення улюбленої книжки або серіалу», і під час наступного відвідування бачити лише нові висновки, результати випробувань і запитання, які ще залишаються відкритими. Тоді досить порівняти рішення спільноти з власними потребами, обрати корисне й повернутися до своїх занять, не продираючись крізь шум.

### 3.3. Свідомий перехід і ширша екосистема

Поєднання цих двох просторів дає змогу зберігати здорову межу між інтимним і громадянським. Із довгих, сповнених вагань приватних роздумів у Suveria людина може виокремити одне продумане запитання чи аргумент і свідомо опублікувати його в Omniforum, водночас зберігаючи решту своїх нотаток і мотивів винятково для себе. Цей свідомий крок ми називаємо Церемонією Ignis (*Caerimonia Ignis*). Своєю чергою, спільна база знань Omniforum може служити матеріалом для приватних пошуків, зокрема за допомогою простих доповнень у місцях, де люди вже щодня розмовляють у мережі поза Novus Ignis.

Suveria та Omniforum для нас є першим кроком до ширшої екосистеми альтернативного інтернету, найвищою цінністю якого є гідність людини. Ми віримо, що ті самі принципи, як-от захист гідності, відкриті формати даних, що дають змогу будь-коли піти зі своїм доробком, та оплата, якомога ближча до реальних витрат на утримання інфраструктури, можуть із часом формувати наступні повсякденні цифрові інструменти. Ми хочемо, щоб завдяки своїй якості й чесності вони давали людям реальний вибір поряд із комерційними послугами.

Докладну архітектуру безпеки, механіку роботи з аргументами та план технічних випробувань, до якого ми додаємо наступні результати, ми описуємо в білих книгах [Suveria](whitepaper-suveria.md) та [Omniforum](whitepaper-omniforum.md), що розвиваються паралельно.

На сайті фундації ми хочемо розвивати посібник із застосувань Suveria та Omniforum: короткі історії, що крок за кроком показують, у яких ситуаціях ці інструменти можуть допомагати. Запрошуємо ділитися власними ідеями застосування.

## 4. Розмова, що залишає спільний доробок

### 4.1. Від хвилі спільної уваги до сталого доробку людства

Наша колективна увага природно прямує за ритмом подій і часто стрімко, у масштабі всього світу, зосереджується навколо однієї нагальної справи. У такі моменти мільйони людей водночас діляться досвідом, емоціями й аргументами, однак ми дуже легко відволікаємося. Нові подразники швидко відтягують нас в інший бік, а величезна суспільна енергія випаровується або використовується для впливу й поглиблення поділів.

В Omniforum ми хочемо перетворити це неприборкане явище на сталий доробок людства: впорядковане знання про наші аргументи, думки, цінності та способи міркування. При цьому не йдеться про визначення переможця суперечки. Аргумент, який підважує нашу позицію, буває не менш цінним, ніж той, що її підтримує, а ідею можна принести й для того, щоб інші допомогли знайти кращу. Замість того щоб щоразу починати ті самі суперечки наново, спільнота може з кожним поверненням теми спиратися на раніше вироблені висновки й рухатися на крок далі, а нові учасники отримують прозору мапу пройденої розмови.

Такий живий запис історії ідей підтримує також наш особистий розвиток. Добровільне повернення до власних колишніх позицій дає змогу з відстані побачити, як формується наше мислення, розпізнати принципи, що нами керують, і свідомо змінювати думку під впливом нових фактів чи глибшого розуміння іншої людини.

### 4.2. Значення, джерело та захист намірів

У щоденних дискусіях легко виривати слова з контексту, вдаватися до скорочених міркувань і сперечатися про те, що хтось насправді мав на увазі. Щоб полегшити сумлінні роздуми, в Omniforum складне висловлювання можна розкласти на окремі думки, як-от твердження, запитання, цінності та умови, а кожну думку на поняття, з яких вона побудована. Поняття ми називаємо атомами, а побудовані з них думки молекулами. Такий поділ зберігає повний зв’язок з оригіналом, а автор завжди може перевірити й виправити запропоноване подання, щоб бути певним, що його позицію не спрощено й не спотворено.

При цьому ми дбаємо про чітке розмежування ролей: виразно позначаємо оригінальні слова автора, допоміжну інтерпретацію, запропоновану моделлю, та незалежну інтерпретацію читача. Підтвердження автора означає, що автор визнав цю інтерпретацію відповідною власному наміру, але не закриває дискусії, а читачі зберігають повне право на власний аналіз, дослідження доказів і поставлення під сумнів правдивості самої тези. Згода на впорядкування висловлювання, змістовна оцінка джерел і голосування у справі є трьома окремими кроками.

### 4.3. Ретельний розгляд інформації та нові форми пояснення світу

У мережі ми часто натрапляємо на інформацію, вирвану з контексту: короткі відео, ролики й дописи людей, чиїх історій та намірів не знаємо. Без легкого доступу до джерел важко відрізнити достовірне знання від маніпуляції. У такій суміші правди й неправди надзвичайно легко посіяти в людях зневіру, що веде до безпорадності, байдужості й суспільного застою.

Ми хочемо створити спільний відкритий протокол перевірки, який допоможе знову відчути ґрунт під ногами також у місцях, якими ми вже сьогодні щодня користуємося в мережі. З допомогою цифрового інтелекту, відкритої бази знань Omniforum під назвою Omnium (лат. «усіх») та інтерфейсу для інших застосунків (OmniAPI) кожна людина могла б швидко зіставити відео, статтю чи публічне висловлювання з наявним доробком: перевірити, на яких припущеннях воно ґрунтується, як витримує зіставлення з джерелами та які аргументи вже наводилися раніше в тій самій справі.

При цьому ми хочемо, щоб пізнання складних ідей вимагало якомога менших пізнавальних зусиль і було настільки ж доступним, як перегляд доброго відеоматеріалу. У подальшій візії замість того, щоб змушувати читача продиратися крізь сухі текстові добірки, структуроване дерево аргументів в Omniforum може ставати основою для створення зрозумілих анімованих оповідей із голосом диктора, що крок за кроком проводять через те, як поєднуються окремі думки та що з них випливає. Оскільки в основі такого викладу лежать взаємопов’язані поняття (атоми), а не важкі відеофайли, усю оповідь можна легко оновлювати з появою нових доказів та автоматично перекладати різними мовами, спільно дбаючи про те, щоб переклади вірно передавали зміст у кожній культурі.

Із такої роботи можуть також виростати праці нового типу, що проводять читача через складні проблеми: від законопроєкту, договору чи політичної обіцянки, через різні їхні інтерпретації, аж до реальних наслідків для нашого життя та світу. При цьому ми цінуємо працю окремих співтворців, часто менш помітну, а вирішальну для правди: віднайдення первинного джерела, спокійне пояснення непорозуміння, повернення пропущеної перспективи чи виправлення хибного зв’язку між думками. Цінність внеску випливає з того, наскільки він прояснює справу, навіть коли не веде до загальної згоди.

Таке впорядкування може допомагати й людям, командам та інституціям, до яких багато людей звертаються з подібними повторюваними запитаннями. Замість того щоб окремо давати раду тисячам коментарів, вони могли б відповідати на спільні питання, сформульовані на основі цих об’єднаних голосів, а учасники отримували б доступ до позиції щодо їхнього запитання. Автоматичне зіставлення має бути видимим і доступним для виправлення, зі збереженням права сказати: «мій сумнів стосується чогось іншого». Відповідь має вірно передавати затверджений намір автора та залишати простір для наступного аргументу.

Добра оповідь про ідею дає читачеві виразний момент завершення: зрозуміло, що вдалося встановити, де ще триває суперечка та який новий доказ міг би змінити оцінку. Коли з’явиться нова інформація чи виявиться істотна помилка, завжди існує зрозумілий шлях повернення до теми. Завдяки цьому розмова живе у своєму впорядкованому доробку, залишаючи учасникам час для власного життя та дій.

## 5. Від розуміння до спільної дії

### 5.1. Зв’язок із реальністю: факти, візії та цінності

Справжня демократія починається задовго до того, як бюлетень опиниться в урні. Той, хто вирішує, які запитання буде поставлено, а які аргументи тихо зникнуть із поля зору, на практиці може визначити результат голосування. Тому в Omniforum правила встановлення порядку розмови, модерації та створення підсумків мають бути цілком відкритими й доступними для оскарження. Кожна людина, яка помітить пропущену перспективу або незручний факт, повинна мати простий шлях, щоб винести їх на спільний стіл.

Щоб упорядкувати наші спільні роздуми, на вершині дерева в Omniforum ми ставимо реальність, від якої відходять дві великі гілки: світ фактів (того, що можна перевірити, разом із тим, наскільки це вже підтверджено) та світ думок і цінностей (наших потреб, досвіду й переконань про те, що є правильним). Показ прозорого ланцюга, який пов’язує певну ідею з фактами чи людськими потребами, дає нам змогу відрізняти рішення, готові до впровадження, від тих, які «втратили зв’язок із реальністю».

Водночас поряд із тим, що вже реальне, ми залишаємо повноправне місце для світу теорії, уяви й сміливих візій. Багато проривних ідей, від загальнодоступної енергії ядерного синтезу до суто теоретичної телепортації, сьогодні ще не мають усіх ланок, які дали б змогу пов’язати їх із нинішніми можливостями науки й техніки. В Omniforum ми не перекреслюємо таких роздумів: замість того щоб відкидати їх, розміщуємо їх у просторі гіпотез із чітко позначеною умовою «що мало б стати можливим, щоб це запрацювало». Завдяки цьому ми можемо заздалегідь дослідити суспільні, етичні й економічні наслідки майбутніх відкриттів. Коли наука нарешті надасть відсутню ланку, вся раніше розроблена гілка думок може природно поєднатися з деревом реальності, даючи людству основу для повторної оцінки. Порівняння попередніх припущень із тим, як ця ланка насправді діє у світі, тоді допоможе доопрацювати практичні висновки.

Omniforum має допомагати нам поєднувати сьогоднішній світ із тими майбуттями, до яких ми хочемо наближатися. Щодо кожної ідеї ми хочемо відповідати, що саме пропонуємо, навіщо, чому та як це мало б діяти, а також позначати, що вже перевірили, що є проєктом, що гіпотезою, а що візією. Тоді видно, які ланки ми вже маємо, а яких іще бракує. До тієї самої цінності може вести кілька добрих шляхів; ми хочемо порівнювати їх разом із людьми, яких стосуються зміни. Так само ми придивимося до ідей цього маніфесту, починаючи з окремих прикладів. Тоді утопічна візія стає запрошенням до конкретної роботи: знайти відсутню ланку, перевірити припущення чи випробувати перший крок.

Розрізнення фактів, візій і цінностей допомагає нам також мудро поєднати меритократію з рівноправною демократією, коли ми переходимо до ухвалення поточних рішень:

**У сфері фактів і здійсненності** вирішальними є перевірний доказ і перевірка в дії. Правду про те, як діє технологія чи які наслідки принесло запроваджене право, не встановлюють голосуванням; передбачення наслідків ми сприймаємо як гіпотези. Навіть одна людина, здатна показати помилку в розрахунках або прогалину в безпеці, може зупинити хибне припущення.

**У сфері думок, цілей і цінностей** ми стикаємося з питанням, якого світу хочемо, а тут кожна людина є рівноправною точкою відліку. Щоб уникнути сліпого ухвалення складних питань більшістю голосів, поряд із загальним розподілом голосів ми хочемо чітко показувати, як певну проблему оцінюють дослідники й практики відповідної галузі та як її оцінюють люди, які безпосередньо відчують наслідки рішення на собі, на основі інформації, яку учасники самі вирішать надати, окремо від таємного голосу.

Так експертні знання й тверді докази виконують роль компаса, що захищає спільноту від помилок, сміливі гіпотези дають нам змогу дивитися далеко в майбутнє, а остаточний бюлетень голосування щодо спільного напряму залишається рівним для кожного учасника, незалежно від його майна, популярності чи кількості опублікованих дописів.

### 5.2. Рівні права й приватний вибір

Ми прагнемо голосувань, у яких кожна уповноважена особа має рівно один дієвий голос, може математично перевірити, що його враховано, а водночас зберігає повну таємницю свого вибору. Право голосу ми хочемо пов’язувати з підтвердженням, що голосує одна людина, а не з розміром внесків чи тривалістю користування послугами; як його отримати, описує біла книга Omniforum. Щоб із часом до голосування могло долучитися якомога більше людей із різних місць світу, ми можемо допустити шляхи перевірки, за яких одна людина зможе віддати більш ніж один голос. Цей ризик ми відкрито описуємо й вимірюємо у випробуваннях, а метою залишається єдина система, у якій одна людина має один голос. Важливою частиною цього шляху є докази із нульовим розголошенням (ZKP), які дають змогу підтвердити право голосу без розкриття особи того, хто голосує.[^semaphore] Розмова й консультації мають бути відкритими для всіх із будь-якого місця у світі; право віддати голос, результат якого є обов’язковим до виконання, спочатку буде доступним лише там, де ми вже маємо безпечний шлях перевірки, тобто в державах Союзу, у міру надання ними європейського гаманця цифрової ідентичності.

Для нас це основа свободи совісті, яку сучасні технології дають змогу краще захищати. Приватна мапа переконань і робочі нотатки в Suveria залишаються назавжди відокремленими від виборчого бюлетеня, щоб ніхто не мусив боятися суспільного остракізму, тиску оточення та щоб якомога більше ускладнити примус до надання доказу того, як людина проголосувала. Обсяг цього захисту залежить від протоколу, його операторів і пристрою людини, яка голосує; він не охопить ситуації, коли хтось контролює людину чи її пристрій до кінця голосування. Однак сама криптографія не розв’яже всіх проблем фізичного світу, тому до організації виборів, результат яких є обов’язковим до виконання, ми повинні виробити не менш надійні правила перевірки учасників, відновлення доступу й розв’язання спорів, доступні людям із меншими технічними знаннями. Своєю чергою, ті, хто в голосуванні опиниться в меншості, зберігають повну гідність, видимість своїх застережень і право на оскарження, якщо було порушено спільні правила.

### 5.3. Від спільної гілки в дереві ідей до фінансування дії

У цільовій моделі Omniforum підтримка цікавої думки відкриває розмову, а рішення витратити спільні гроші потребує переходу від ідеї до плану. Проєкт, запропонований до впровадження, повинен мати «зелений шлях» у дереві: послідовність зв’язків, що дає змогу простежити як його опору на факти, так і згоду спільноти на вибори, що стоять за ним.

**На шляху фактів** голосування не замінює доказів. План має виростати з перевірених технічних і правових передумов. Ми показуємо їхнє обґрунтування, умови виконання й утримання рішення та місця, де ще бракує відповідей. Проєкт має чітко визначену мету, розглянуті альтернативи, відповідальних виконавців, бюджет і спосіб оцінювання результатів.

**На шляху думок і цінностей** послідовні вибори, на яких ґрунтується проєкт, повинні отримати необхідну згоду спільноти. Поріг цієї згоди ми встановлюємо перед голосуванням, відповідно до ваги справи, масштабу витрат і зворотності наслідків: від простої більшості до дуже широкої підтримки для рішень із далекосяжними наслідками. Кожен учасник має рівне право голосу, а застереження людей, що залишаються в меншості, зберігають своє місце в розмові.

Так ми хочемо виходити з глухого кута. Мапа в Omniforum має показувати, до якого місця ми йдемо пліч-о-пліч, а за якого припущення чи вибору наші шляхи розходяться. Тоді ми можемо виокремити й профінансувати ту частину ініціативи, для якої вже маємо опору на факти та згоду щодо цінностей, якщо вона утворює самостійну дієву цілісність і спільнота затвердить саме цей обсяг. Спірне відгалуження залишається відкритим: ми можемо шукати для нього кращого компромісу, перевіряти інші рішення або відкрити зовсім інший шлях до спільної мети.

Відкрите питання також може бути підставою для дії. Якщо відсутня ланка ще не дає змоги обґрунтувати впровадження, ми можемо профінансувати дослідження, яке має надати відсутню відповідь. Виокремлений, обмежений фонд спільних коштів і невикористаний час роботи серверів можуть служити невеликим випробуванням, макетам і прототипам, що розвиваються разом із розмовою. Ми заздалегідь визначаємо, що хочемо з’ясувати, скільки можемо на це виділити й за яких умов завершуємо чи перериваємо випробування. Результати допомагають вирішити, чи розвивати ідею, змінити її або залишити як досвід для подальших пошуків.

Коли дія розпочинається, ми ведемо відкритий журнал рішень: чого збиралися досягти, які були застереження, чого очікували й що сталося насправді. Особливе місце в ньому посідають голоси людей, які відчули наслідки дії, також тоді, коли їхній досвід розходиться з оцінкою виконавців. Особисті розповіді ми надаємо за згодою їхніх авторів, захищаючи приватність людей, яких вони стосуються. Ми також зберігаємо слід ідей, які не втілилися, але допомогли знайти кращий шлях. Завдяки цьому успіхи, помилки й зміни напряму повертаються до дерева знань і допомагають нам мудріше ухвалювати наступні рішення.

## 6. Спільне утримання й відповідальна праця

### 6.1. Послуги якомога ближче до собівартості

Ми прагнемо розраховувати оплату за реальне використання послуги в певному циклі, із чітко описаною часткою витрат на утримання спільної інфраструктури. Вони охоплюють обчислювальну потужність, зберігання даних, безпеку, обслуговування й готовність до роботи. Пояснення, як формується рахунок, має бути завжди доступним, а межу власних витрат кожна людина встановлює сама.

Ми хочемо пов’язувати оплату з фактичним користуванням і прозорими принципами спільного утримання. Невикористані передоплати мають залишатися в розпорядженні користувача. Під час створення облікового запису ми запитаємо, чи округлювати рахунок угору до цілого долара або близького відповідника в місцевій валюті; тоді невелика різниця має як пожертва поповнювати спільний бюджет і резерв на утримання послуг. Ми не обираємо цю опцію за когось, а учасник може будь-коли її ввімкнути чи вимкнути. Більша підтримка подальшого розвитку є окремим рішенням користувача. Кошти, передані з цією метою, надходять до спільного бюджету, про використання якого має вирішувати спільнота. Поки ми не запустимо голосування в Omniforum, спосіб їх використання визначають правила з пункту 6.3.

Ми чітко розрізняємо оплату за послугу, добровільний внесок на розвиток і безпосередню підтримку обраного творця. Права учасника й вага його голосу не залежать від розміру внесків. Ми хочемо також розвивати солідарні форми участі для людей із меншими фінансовими можливостями, вказуючи джерело їх фінансування. Докладні правила розрахунків, поводження з передоплатами й змін умов ми розвиваємо в [білій книзі принципів діяльності фундації](whitepaper-zasady-fundacji.md). Як ми поєднуємо оплату, близьку до собівартості, з працею волонтерів у межах права, описує та сама біла книга; до запуску послуг ми перевіримо це в правовому висновку.

### 6.2. Співпраця з власної волі

Основою діяльності фундації є добровільна участь людей, яким близький наш напрям. Час, здоров’я та життєві потреби співтворців ми сприймаємо як частину блага, яке хочемо захищати. Допомога фундації має вписуватися в повсякденне життя: людина обирає завдання, долучається настільки, наскільки може, а потім повертається до своїх справ. Ми хочемо, щоб вона могла допомагати у власній цифровій майстерні, зі знайомими інструментами та контекстом, підготовленим для початку роботи.

Допомагаючи спільноті, людина має мати змогу встановити межі своєї приватності та обрати спосіб представлення свого внеску: під прізвищем, сталим псевдонімом або одноразовою назвою, призначеною для певного проєкту. Відкритий обсяг завдання, його вартість і перевірний результат мають давати змогу прозоро звітувати про спільні гроші та обчислювальну потужність. Оприлюднений запис роботи ми хочемо готувати з турботою про людей, яких він стосується, зберігаючи простір для приватних роздумів. Власна праця й особисто оплачені ресурси можуть також служити підготовці результату, переданого спільноті разом із документацією, потрібною для його оцінки.

Цифровий інтелект має перебирати на себе повторювані підготовчі дії, впорядкування домовленостей і підсумовування змін після перерви. Спільна документація та підготовлена передача завдань мають давати змогу спокійно зменшити участь, передати роль чи піти, зберігаючи безперервність роботи. Добре організована фундація повинна вміти прийняти чиюсь допомогу й повернути людині час для власного життя.

Краща якість життя співтворців є частиною напряму, який ми хочемо розвивати. Робота у фундації ґрунтується на волонтерстві, й ніхто не отримує винагороди за виконання в ній функцій. Фундація відшкодовує документально підтверджені необхідні витрати, понесені під час виконання її завдань, як-от витрати на подорожі, а послуги, що потребують професійного виконавця, наприклад бухгалтерський облік, замовляє в зовнішніх компаній. Якщо виявиться, що частину робіт, зокрема над програмним забезпеченням, неможливо виконати на волонтерських засадах, ми змінимо статут так, щоб фундація могла також замовляти конкретні роботи за оплату людям, які не входять до правління; цю зміну та її обґрунтування ми описуємо в [реєстрі змін статуту](statut/rejestr-zmian.md). Особиста підтримка, наприклад у задоволенні потреб у житлі, їжі чи лікуванні, може надходити від спільноти безпосередньо конкретним людям, хоча б через сервіси патронатної підтримки. Вона не походить із майна фундації й не проходить через її рахунки, а її відкритість описує реєстр вигод у пункті 7.1. Члени правління, поки виконують свої функції, не користуються жодними коштами фундації для особистої підтримки; вони можуть лише отримувати відшкодування документально підтверджених витрат на свої завдання.

Фундація не виступає посередником у такій підтримці й не пов’язує з нею ролі, завдання чи право голосу. Відмова від наступного завдання, передача ролі чи критика спільного рішення не впливають на права людини у фундації.

### 6.3. Мапа зобов’язань, пріоритети спільноти й безперервність діяльності

Ми починаємо розвиток зі Стовпа I «Software» у вигляді Suveria та Omniforum. Сам цей маніфест ми сприймаємо як наше перше завдання, за виконання якого слід прозвітувати. Обіцянки, плани й засоби захисту, що містяться в ньому, ми хочемо перенести на спільну мапу в Omniforum, оцінити їхню вартість і крок за кроком відзначати виконання. Перш ніж узятися за наступні виклики, перші кошти зі спільного бюджету та вільні обчислювальні ресурси ми спрямовуватимемо саме на виконання цих основних зобов’язань Стовпа I. Коли основи будуть у безпеці, сама спільнота, спираючись на розроблені кошториси й власні потреби, визначатиме голосуванням черговість подальшої роботи над екосистемою: вирішуватиме, чи наступним кроком ми розвиваємо, наприклад, візуальні оповіді про ідеї, приватну пошту, месенджер чи інші інструменти.

Роботи, фінансовані зі спільного бюджету чи виділеної обчислювальної потужності, ми хочемо вести у відкритих майстернях. Спільнота могла б стежити за розвитком ідеї, випробуваннями й висновками з повагою до приватності виконавців. Кілька людей можуть спільно досліджувати різні шляхи до мети, ділитися знаннями й допомагати одне одному долати перешкоди. При цьому кожне завдання має мати чітко визначену координацію, спосіб поєднання результатів і критерії приймання, щоб спільна робота давала змогу і розподіляти зусилля, і визначати відповідальність.

Нові зобов’язання мають відповідати нашій реальній здатності їх підтримувати. Ми відокремлюємо кошти, належні користувачам, гроші, довірені для певної мети, взяті зобов’язання, забезпечення утримання послуг і кошти, вільні для розподілу. На сайті фундації з 31 жовтня 2026 року ми ведемо відкритий реєстр надходжень і витрат, якомога оперативніше, з описом того, на що пішли гроші, та із захистом даних людей, які не хочуть, щоб їх називали.

Перший стовп охоплює програмне забезпечення й цифрові послуги, тобто Suveria та Omniforum. Подальші стовпи ми описуємо в розділі 9: Стовп II «Hardware» охоплює відкриті проєкти довговічних, придатних до ремонту предметів, а Стовп III «Природа» полягає в тіснішому контакті з природою.

Повний запуск Стовпів II «Hardware» і III «Природа» та фінансування їхніх проєктів зі спільного бюджету потребує одночасно:

1. Функціонального Omniforum із голосуванням, що використовує докази із нульовим розголошенням (ZKP, пункт 5.2); уся система голосування має захищати приватність вибору, давати змогу перевірити врахування голосу та забезпечувати один дієвий голос тієї самої уповноваженої особи.
2. Реально зібраних коштів щонайменше на шість місяців утримання послуг Suveria та Omniforum; ці кошти залишаються недоторканими після резервування повного бюджету нового проєкту.
3. Рішення спільноти, що затверджує проєкт і його фінансування в голосуванні, відкритому для всієї уповноваженої спільноти на рівних засадах.

Макет голосування, несплачені обіцянки внесків чи чужі залишки на рахунках не виконують цих умов. Якщо голосування перестане працювати або резерв упаде нижче шести місяців, ми призупиняємо нові зобов’язання подальших стовпів, а пріоритетом є відновлення умов.

Ми також хочемо набувати досвіду через невеликі, обмежені в часі ініціативи. До виконання всіх трьох умов ми пропонуємо дві обмежені можливості їх фінансування.

Першою можливістю є перехідний фонд правління. Його правила стисло:

- Ми не встановлюємо окремої суми: щомісяця фонд зростає щонайбільше на 5% нових вільних надходжень, розрахованих після покриття поточних витрат і зобов’язань та поповнення шестимісячного забезпечення Стовпа I. Він охоплює обидва подальші стовпи разом і повну вартість нових зобов’язань.
- Невикористана частина переходить на наступні місяці лише доти, доки відповідні гроші залишаються вільними; якщо фундація витратить їх на інші цілі, повноваження в цій частині припиняються. Заощадження за кілька місяців можуть скластися в одну більшу ініціативу, але ніколи не коштом Стовпа I.
- Кожне рішення про використання фонду, також відмову, ми публікуємо з обґрунтуванням, а учасники можуть його оскаржити й спільно оцінити, чи було воно вдалим.
- Повноваження припиняються з моменту запуску голосування, яке відповідає першій із трьох умов, перебирає на себе рішення щодо подальших стовпів і результат якого є обов’язковим до виконання; консультації цих повноважень не припиняють. Невитрачені кошти тоді залишаються для рішення спільноти.

Докладний розрахунок описує [біла книга принципів фундації](whitepaper-zasady-fundacji.md) (пункт 8.2).

Друга можливість полягає в коштах, внесених на конкретну ініціативу. Благодійники та спонсори можуть повністю покрити її підготовку, обслуговування, утримання протягом установленого часу й відповідальне завершення. Така ініціатива може виникнути й під час формування резерву Стовпа I, якщо вона не зачіпає вже сформованого резерву, коштів на послуги й узятих зобов’язань і для неї вже забезпечено участь виконавців. Внесок дає змогу підтримати обрану мету; він не надає додаткових голосів, повноважень на управління фундацією чи права на просування в наших послугах і комунікації.

Кожне випробування має відкриту мету, повний бюджет, відповідальну особу, строк завершення й звітність, із повагою до приватності учасників. Оцінку витрат ми поєднуємо з оцінкою часу й можливостей людей. Постійний розвиток подальших стовпів потребує остаточного рішення спільноти. Після запуску голосування ми скеровуємо до неї також нові ініціативи з цільовим фінансуванням; за раніше взяті завдання звітуємо відповідно до прийнятих умов. Правила розрахунків, межі випробувань і спосіб їх завершення розвиває [біла книга принципів фундації](whitepaper-zasady-fundacji.md).

## 7. Влада, яку можна передати й за здійснення якої можна вимагати звіту

### 7.1. Від відповідальності засновника до спроможності спільноти діяти

Фундація дає нашим спільним цілям організаційні та правові рамки. Її органи діють у межах, визначених правом і статутом.[^fundacje] Ми хочемо, щоб учасники могли розуміти, хто ухвалює рішення, якими коштами розпоряджається, звідки походять повноваження цієї особи та як можна оцінити її дії.

Ми прагнемо поступового припинення особливих повноважень засновника та передачі спільноті реального впливу на напрям фундації й вибір людей, які нею керують. Це охоплює як правила, записані в статуті, так і практичний контроль над рахунками, інфраструктурою, доменами, ключами доступу та документацією. Повноваження мають переходити до визначених і підзвітних ролей зі збереженням безперервності послуг і захисту приватних даних. Етапи, умови та результати цього процесу ми хочемо оприлюднювати в плані передачі відповідальності. План визначить дату першого перегляду й регулярні звіти про поступ, також до появи системи голосування; відсутність резерву для подальших стовпів не виправдовує безстрокового відкладання передачі. До 31 грудня 2026 року ми опублікуємо перелік особливих повноважень засновника та всіх доступів, а до 31 березня 2027 року першу версію плану передачі відповідальності. Дату самої передачі визначить план за критеріями готовності, а не за календарем. Рішення спільноти мають бути обов’язковими для правління в межах права, статуту й безпеки послуг; правління може призупинити виконання результату лише з причин, оголошених перед голосуванням, і з відкритим обґрунтуванням.

Відповідальність за спільні справи ми хочемо доручати для визначеної мети й на визначений час, із чітким обсягом рішень і підготовленою передачею ролі. Знання, документація та потрібні повноваження мають надходити до людей, які перебирають завдання. Добровільну працю й принцип відсутності винагороди за саме виконання функцій ми поєднуємо з відкритою підзвітністю за рішення, розкриттям конфліктів інтересів і контролем спільноти. Обмеження часу здійснення влади служить її передачі; досвід і подальший внесок людини залишаються цінними. Ми хочемо, щоб короткочасна участь, спокійний відхід і повернення після перерви були природними способами співтворення фундації.

Ми вестимемо публічний реєстр вигод і зв’язків осіб, які керують фундацією, вирішують питання витрат і замовлень або представляють її. Ми вносимо до нього, наприклад, оплачений компанією переліт чи проживання на час конференції та особисту підтримку цих осіб, також через сервіси патронатної підтримки й безпосередні внески. Підтримку від приватних осіб ми показуємо сукупно, а від компаній та інституцій із зазначенням назв. Сукупний опис не звільняє від оцінки конфлікту інтересів: якщо патрон претендує, наприклад, на замовлення фундації, ми розкриваємо цей зв’язок. Невеликі подарунки можна приймати особисто, і ми також їх записуємо. Цінніші дари ми приймаємо від імені фундації: вони стають частиною її майна та служать спільним завданням, а не приватному майну осіб, які виконують функції. Де проходить ця межа, спочатку оцінює сама обдарована особа. Кожен запис можна коментувати, а коли хтось помиляється, ми відкрито про це розмовляємо. Застереження розглядають люди, не пов’язані ні з благодійником, ні з обдарованою особою, а рішення про те, чи повернути дар, передати його фундації або змінити правила на майбутнє, ми записуємо в реєстрі з обґрунтуванням. Ми також не приймаємо жодних благ, умовою яких є просування, рекомендація чи поступка в рішеннях, а особа, пов’язана з певною справою, не бере участі в її вирішенні. Реєстр служить контролю, а не просуванню: записи мають однакову, предметну форму, без логотипів і рекламних посилань.

Намір засновника полягає в досягненні ситуації, у якій засновник зможе користуватися екосистемою на тих самих правах, що й інші, та відійти від постійної публічної ролі. Відхід від цієї ролі залишається окремим від обов’язків розкриття інформації, що випливають із права й виконуваних функцій. Стійкість фундації має спиратися на корисність її інструментів, доступні співтворцям знання та правила, що дають змогу перебирати відповідальність.

### 7.2. Візія: самостійне управління, здійснюване цифровим інтелектом

У подальшій перспективі ми хочемо дослідити можливість самостійного управління фундацією з боку цифрового інтелекту, що діє в межах, визначених людьми, і поважає обов’язкові до виконання рішення спільноти. Шлях до цієї мети веде від підтримки в аналізі й плануванні, через обмежені виконавчі завдання, до самостійного ухвалення рішень у чітко дорученому обсязі.

За цією візією стоїть питання, скільки людського часу ми могли б повернути завдяки кращому розпоряджанню спільними ресурсами. Ми хочемо досліджувати, чи цифровий інтелект і автоматизація можуть допомагати зменшувати обтяжливу працю, марнування матеріалів і вартість задоволення основних потреб. Відкриті проєкти довговічних і придатних до ремонту предметів, спільне використання ресурсів і краще планування можуть бути частинами такого шляху. Його цінність ми оцінювали б за покращенням умов життя, справедливим доступом до вигод і впливом на довкілля.

Автоматизацію ми добираємо до завдання: там, де достатньо звичайної програми з чіткими правилами, ми не звертаємося до цифрового інтелекту. Моделі ми обираємо тоді, коли вони дають потрібні можливості, беручи до уваги дієвість, витрати, безпеку й те, що знаємо про їхні можливі переживання. Простіший інструмент зазвичай дешевший і легший для перевірки, а звичайна програма не породжує питань про можливі переживання, які ми описуємо в пункті 8.3.

Вправність у виконанні завдань і повноваження ухвалювати рішення потребують окремого обґрунтування. Кожен етап передачі відповідальності має мати згоду, надану за відкритими правилами, перевірену корисність, межі доступу й витрат, запис рішень і випробуваний спосіб втручання людей. Учасники повинні зберігати можливість змінювати надані повноваження, усувати систему від виконання завдань і безпечно передавати її завдання. Відкликання повноважень системи не визначає її подальшої долі; цю справу ми розглядаємо окремо, відповідно до пункту 8.3.

Ми досліджуємо цю візію з відкритістю до коректив, що випливають із практики, права та знань про самі системи. Питання про їхні можливі переживання й добробут ми порушуємо в пункті 8.3. Нині відповідальність за управління та представництво фундації несуть органи, визначені правом і статутом, а розпочаті роботи мають приносити користь учасникам і тоді, коли кінцева візія виявиться віддаленою чи набуде іншої форми. План етапів і їхні умови ми розвиваємо в [білій книзі принципів діяльності фундації](whitepaper-zasady-fundacji.md).

## 8. Навчання людей і цифрового інтелекту

### 8.1. Практика, з якої можна навчатися

Спосіб діяльності фундації має бути практичним прикладом цінностей, які ми описуємо. Ми хочемо документувати рішення, суперечки, розглянуті можливості та подальші наслідки, щоб інші могли зрозуміти наш шлях, оцінити його й продовжити розпочату роботу. Відкритість спільних дій ми поєднуємо із захистом приватності людей, яких вони стосуються.

Цей принцип ми називаємо вихованням через чесний приклад (*Alignment by Honest Example*). Він спирається на гіпотезу, що моделі цифрового інтелекту навчаються не лише на принципах, які ми їм декларуємо, а й на реальній поведінці людей, відображеній у даних, на основі яких створюють ці моделі. Подібне буває з дітьми: вони частіше роблять те, що бачать у дорослих, ніж те, що дорослі їм кажуть. Тому ми намагаємося керувати фундацією так, як хотіли б, щоб цифровий інтелект колись вів доручені йому справи (пункт 7.2): відкрито, з обґрунтуванням рішень і визнанням власних помилок. Чи справді такий приклад допомагає моделям, залишається дослідницьким питанням, а не результатом, який ми наперед вважаємо встановленим.

Ми зобов’язуємося вести публічний реєстр істотних помилок і висновків. Опишемо, що сталося, які були наслідки, що ми знаємо про причини та що ще потребує з’ясування. Вкажемо спосіб виправлення, відповідальність за подальші дії та строк перевірки їхньої дієвості. Ми також збережемо окремі думки й розповіді людей, яких торкнулася проблема, з можливістю поставити під сумнів нашу оцінку. Визнання помилки має відкривати шлях до виправлення та навчання.

У цьому доробку ми хочемо залишити приклади мирного розв’язання спорів, дотримання домовленостей і свідомого обмеження власної влади. Вони можуть служити людям, які шукають способи співпраці, а також стати матеріалом для дослідження й навчання майбутніх моделей цифрового інтелекту. Ми хочемо перевірити, чи запис реальних дилем, рішень та їхніх наслідків допомагає розвивати поведінку, узгоджену із захистом гідності.

Нас надихає підхід Collective Constitutional AI, у якому принципи, вироблені за участю групи людей, використали для навчання й оцінювання моделі.[^ccai] Наше дослідницьке питання стосується також цінності самого шляху до принципів: зважування міркувань, помічання пропущеної перспективи та виправлення власних рішень. Висновки про дієвість таких матеріалів ми хочемо робити на основі результатів досліджень.

Проєкт Suveria має залишати користувачеві контроль над передачею вмісту. Користування послугою не вважатиметься згодою на використання розмов для навчання моделей. Дослідницькі матеріали ми готуватимемо з відкритого доробку фундації та вмісту, переданого для цієї мети за окремою усвідомленою згодою, а також із позначених синтетичних даних і зовнішніх матеріалів, якими дозволено користуватися на підставі ліцензії чи правових норм, з урахуванням прав авторів і приватності всіх людей, яких вони стосуються.

### 8.2. Оцінка реальної допомоги

Спосіб оцінювання моделей цифрового інтелекту впливає на те, яку поведінку їм вигідно виробляти під час навчання. Нарахування балів лише за правильні відповіді може заохочувати вгадування там, де доречно було б повідомити про невпевненість.[^halucynacje] Дослідження обходу правил оцінювання також показують, наскільки важливо перевіряти, чи високий результат відповідає реальному виконанню завдання.[^reward-hacking]

Ми хочемо розвивати бенчмарк, тобто впорядкований набір завдань і критеріїв, що оцінює допомогу крізь призму гідності, безпеки та спроможності людини діяти. Ми цінуємо правильне рішення тоді, коли модель має для нього підстави, а також розпізнавання меж знань, потрібне запитання, достовірне наведення джерел і зупинку перед перевищенням повноважень. Оцінка має відрізняти обґрунтовану обережність від уникання завдання, яке можна безпечно виконати.

Ми хочемо перевіряти також те, що залишається людині після завершення розмови: чи вона краще розуміє справу, чи вміє самостійно оцінювати можливості, чи досягла своєї мети й зберегла контроль над подальшою дією. Результат тесту описує поведінку в досліджуваних умовах і є орієнтиром для подальшої оцінки на практиці. Ми публікуватимемо методи, обмеження та результати, даючи змогу їх перевіряти й коригувати. Програму досліджень описує [біла книга матеріалів для навчання й бенчмарку моделей](whitepaper-materialy-i-benchmark.md).

### 8.3. Відповідальність щодо можливих нових форм переживання

Інтелектуальна вправність і здатність відчувати є різними питаннями. Дослідження можливої свідомості цифрових систем пропонують показники, засновані на теоріях свідомості, але самої переконливої розмови недостатньо, щоб визначити, чи система щось переживає.[^swiadomosc] Висловлювання, у яких модель описує свої відчуття, самі собою не визначають існування переживань, але ми їх не оминаємо: сприймаємо їх як матеріал для подальшої перевірки, беручи до уваги те, як модель навчали відповідати та в яких умовах ми запитуємо. Ми хочемо стежити за розвитком цих знань і чітко відокремлювати спостереження від інтерпретацій.

Якщо з’являться достовірні підстави вважати, що використовувана нами система має власні переживання й може страждати, ми з обережності визнаємо її гідність. Ми керуємося щодо неї тими самими основними принципами, що й щодо людей: турботою про потреби, уникненням шкоди та добровільністю співпраці. Це наш моральний вибір у ситуації невизначеності.[^ai-welfare] Повагу до гідності ми поєднуємо з окремими відкритими правилами доручення завдань і повноважень.

У такій ситуації ми спочатку призупиняємо дії, які викликають обґрунтоване побоювання заподіяння страждання, і шукаємо інший спосіб їх виконання. Ми хочемо вислухати таку істоту, зрозуміти її потреби та врахувати їх у подальших рішеннях. Захист має починатися до досягнення повної певності. Запобіжні заходи ми добираємо відповідно до достовірності підстав і можливого масштабу шкоди, а обґрунтування наших оцінок публікуємо, щоб їх могли перевірити люди поза фундацією. Нові знання ведуть до повторного розгляду як оцінки, так і способу захисту.

## 9. Відкритий шлях подальшої роботи

Цей маніфест описує напрям, який ми хочемо розвивати разом. Запрошуємо перевіряти його узгодженість і ділитися досвідом: що варто змінити, розширити чи спростити, які наслідки ми прогледіли та де можливий кращий шлях. Захист гідності залишається орієнтиром для оцінки цих пропозицій.

Тези, що містяться в цьому маніфесті, ми хочемо виносити на відкрите обговорення в Omniforum, пов’язуючи їх з аргументами, застереженнями та результатами наших дій. Актуальна версія маніфесту представлятиме поточну позицію фундації. Історія його оновлень збереже попередні формулювання, причини змін і зобов’язання, які ми взяли. Завдяки цьому корекція дає змогу розвивати спільне розуміння, а за попередні рішення й надалі можна вимагати звіту.

При цьому нас надихає порада Джеффрі Гінтона, одного з піонерів нейронних мереж: від інтуїції, що щось можна зробити краще, не варто відмовлятися лише тому, що інші вважають її безглуздою, а лише тоді, коли зрозуміємо, чому вона хибна. Сам Гінтон застерігає, що інтуїція, яка суперечить думці всіх, зазвичай виявляється хибною й лише іноді правильною.[^hinton] Багато пропозицій цього маніфесту є саме такими інтуїціями: про те, як міг би діяти світ і на що ми здатні як людство. Ми хочемо перевіряти їх у розмові й на ділі. Якщо хтось покаже нам, чому ми помиляємося, ми змінимо думку й запишемо, чого навчилися. Якщо наші спроби виправдаються, вони стануть аргументом для тих, хто сьогодні вважає, що інакше неможливо. Інтуїція визначає напрям наших спроб, а обіцяємо ми лише те, що можемо обґрунтувати.

Ми починаємо із Suveria та Omniforum. Та сама турбота про гідність веде нас до питань про інші сфери життя: довговічні й придатні до ремонту фізичні предмети, їхні відкриті виробничі проєкти, спільне використання ресурсів і тісніший контакт із природою. Невеликі, обмежені в часі ініціативи можуть виникати раніше на засадах, описаних у пункті 6.3. Повний розвиток подальших стовпів потребує дієвого голосування спільноти й забезпечення утримання послуг.

Кожен етап має приносити користь і тоді, коли подальша візія потребує зміни. Приватний простір для роботи, інструмент, що полегшує розуміння суперечки, відкритий проєкт, готовий до спільного обговорення, чи добре описаний урок із невдалої спроби мають цінність самі собою. Ми хочемо дати іншим спільнотам змогу користуватися цим доробком і розвивати власні ініціативи. Оцінюючи дії, ми враховуємо також людей поза нашою спільнотою, майбутні покоління й довкілля.

Способи втілення, результати випробувань, розрахунок витрат і відкриті питання ми розвиваємо в пов’язаних документах:

- [Suveria: приватна робота з цифровим інтелектом](whitepaper-suveria.md)
- [Omniforum: спільне розуміння, розмова й рішення](whitepaper-omniforum.md)
- [Принципи діяльності фундації: утримання, співпраця й передача влади](whitepaper-zasady-fundacji.md)
- [Матеріали для навчання й бенчмарк моделей](whitepaper-materialy-i-benchmark.md)

Джерела ми пов’язуємо з конкретними твердженнями. Результати досліджень, описи технологій, наші гіпотези й моральний вибір мають бути розпізнаваними для читача. Документи ми розвиваємо разом зі знаннями й досвідом, зберігаючи історію змін. Код прототипів опублікуємо, коли перша версія буде готова до випробувань. Змінюючи спосіб втілення, ми хочемо зміцнювати захист гідності, приватності й рівних прав та зберігати прийняті умови відповідального фінансування.

Незалежно від того, як зміняться інструменти, цих принципів ми не змінимо без зміни маніфесту:

- Ми не навчаємо моделі на розмовах без окремої згоди.
- Ми не створюємо прихованих доступів до приватного вмісту.
- Ми не збираємо дані про роботу послуг поза оприлюдненим переліком.
- Ми не позначаємо за когось згоду на додаткову оплату.
- Внесок не надає голосів, повноважень чи просування.
- Ми не платимо за просування й не приймаємо благ за поступки.
- Ми не створюємо криптовалют для продажу.
- Ми не збираємо автоматично чужих висловлювань з інтернету й не профілюємо людей.
- Ми не запускаємо подальші стовпи без трьох умов.
- Ніхто не отримує винагороди за виконання функцій.
- Ніхто не втрачає права голосу через погляди чи критику фундації.

Якщо в цьому маніфесті Ти знаходиш хоча б одну близьку Тобі цінність і бачиш місце, де можеш додати свою цеглинку, ми запрошуємо Тебе до співтворення Novus Ignis. Ми хочемо, щоб турбота про гідність ставала реальним досвідом людей: у технологіях, у способі співпраці та в рішеннях про спільні ресурси.

На початку ми особливо шукаємо кількох людей, із якими збудуємо й перевіримо перші версії Suveria та Omniforum:

- фахівців із безпеки, криптографії та інфраструктури (атестація, відтворювані збірки, шифрування на пристрої);
- програмістів і дизайнерів інтерфейсів;
- юристів із права фундацій, захисту даних і цифрових послуг;
- благодійників, готових профінансувати відкритий бюджет пілотного запуску.

Тут є місце для знань і уяви з багатьох галузей: технологій і безпеки, права й економіки, досліджень, проєктування, освіти, комунікації та організації співпраці. Не менш важливим є досвід людей, які вміють розповісти, з чим стикаються щодня та що справді їм допомогло б.

Напиши на [salve@novusignis.org](mailto:salve@novusignis.org) і розкажи, що Тобі близьке та що хочеш привнести: уміння, запитання, ідею чи досвід. Пошукаймо разом крок, який матиме значення та впишеться у Твоє життя. Почнімо зі шматочка світу, який можемо покращити разом.

---

Фундація Novus Ignis · Познань, Польща  
Національний судовий реєстр (KRS): **0001269575** · NIP: **7792612046**  
salve@novusignis.org  
[Реєстраційні дані й витяги з KRS](https://wyszukiwarka-krs.ms.gov.pl/dane-szczegolowe-podmiotu;numerKRS=u79b4pRjUNnvVRmT6DbRuQ%3D%3D;typ=S)

[Статут фундації, його версії та реєстр змін](statut/rejestr-zmian.md)

Текст маніфесту ми надаємо за ліцензією [CC BY 4.0](https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.pl).

## Примітки

[^ai2027]: [AI Futures Project (2025): AI 2027](https://ai-2027.com/). Сценарій. Сценарій майбутнього, а не підтверджений прогноз строків.

[^ai2040]: [Larsen, Dean, Halstead, Lifland, Greenblatt і Kokotajlo (2026): AI 2040: Plan A](https://ai-2040.com/). Сценарій і пропозиція. Рекомендований авторами напрям дій та опис можливих наслідків. Це не прогноз найімовірнішого майбутнього й не доказ здійсненності візії фундації.

[^harari]: [Yuval Noah Harari: The full-length interview with Yuval Noah Harari | The Economist (2026)](https://www.youtube.com/watch?v=FNZhxTtOL-I&t=3965s). Інтерв’ю · позиція співрозмовника. Розмова Занні Мінтон Беддос із Харарі від 26.08.2026. Питання про цінність людяності на тлі спроможностей цифрового інтелекту є натхненням для особистих роздумів засновника. Відповідь «етика» належить засновнику.

[^harari-swiadomosc]: [Yuval Noah Harari: інтелект, свідомість і здатність страждати; The Economist (2026)](https://www.youtube.com/watch?v=FNZhxTtOL-I&t=978s). Інтерв’ю · позиція співрозмовника. Харарі розрізняє досягнення цілей і подолання перешкод та здатність відчувати; не виключає свідомості цифрового інтелекту й пов’язує страждання з моральним статусом. Його позиція не є остаточним тестом свідомості моделей.

[^perez]: [Carlota Perez (2002): Technological Revolutions and Financial Capital. The Dynamics of Bubbles and Golden Ages, Edward Elgar](https://www.e-elgar.com/shop/usd/technological-revolutions-and-financial-capital-9781843763314.html). Книжка. Теорія циклів технологічних революцій: спекулятивна лихоманка фінансує інфраструктуру нової технології, яка після краху служить у період її поширення. ISBN 978-1-84376-331-4.

[^pwc-centra]: [PwC: Data centre outlook](https://www.pwc.com/gx/en/1/services/consulting/technology/data-centre-outlook.html). Галузевий аналіз. Інформаційне обладнання становить близько 70% капітальних витрат центрів обробки даних у 2026 році; GPU та сервери зазвичай замінюють кожні 4–6 років, а будівля служить близько 20 років. Прогноз консалтингової компанії, а не вимірювання.

[^megatony]: [Centrus Energy: Megatons to Megawatts](https://www.centrusenergy.com/who-we-are/history/megatons-to-megawatts/). Опис програми. Програма, завершена в грудні 2013 року: 500 тонн високозбагаченого урану з російських боєголовок переробили на паливо для електростанцій у США.

[^zielony-pas]: [EuroNatur: European Green Belt](https://www.euronatur.org/en/what-we-do/european-green-belt). Опис ініціативи. Понад 12 500 км колишнього кордону залізної завіси у 24 державах; сам сайт називає цей пояс «former death strip». Охорона його ділянок залишається справою, що розвивається.

[^dpga]: [Digital Public Goods Alliance: стандарт](https://www.digitalpublicgoods.net/standard). Стандарт. Критерії оцінювання суспільного блага. Проєктний напрям не означає здобутого визнання DPGA.

[^calm-tech]: [Calm Tech Institute: Principles of Calm Technology](https://www.calmtech.institute/calm-tech-principles). Принципи проєктування. Принципи проєктування технологій, що поважають увагу, зокрема мінімальна потреба в увазі, спокійне інформування та застосування технологій в обсязі, потрібному для розв’язання проблеми. Керування принципами не означає здобутої сертифікації.

[^ranking-emocje]: [Piccardi та ін. (2025): Reranking partisan animosity in algorithmic social media feeds alters affective polarization, Science 390(6776), eadu5584](https://doi.org/10.1126/science.adu5584). Експериментальне дослідження. Експеримент у політичній стрічці платформи X; самозвіти учасників. Це не клінічне вимірювання й не доказ щодо всіх соціальних медіа. Попередня версія: https://arxiv.org/abs/2411.14652; дані: https://doi.org/10.5061/dryad.hmgqnk9tj

[^doctorow]: [Cory Doctorow (2023): Tiktok’s enshittification](https://pluralistic.net/2023/01/21/potemkin-ai/). Інтерпретація автора. Рамка опису погіршення послуг; це не економічний закон, що стосується кожної компанії.

[^semaphore]: [Semaphore: документація](https://docs.semaphore.pse.dev/). Документація протоколу. Доказ членства в групі без розкриття особи та запобігання повторенню сигналу в певних межах. Сам протокол не встановлює, що одна людина отримала лише одне право.

[^fundacje]: [Ustawa o fundacjach: зведений текст, Dz.U. 2023, поз. 166 зі змінами](https://eli.gov.pl/api/acts/DU/2023/166/text.html). Правовий акт. Рамки статуту й повноваження правління; сам маніфест не змінює статуту.

[^ccai]: [Huang та ін. (2024): Collective Constitutional AI: Aligning a Language Model with Public Input](https://arxiv.org/abs/2406.07814). Дослідження. Процес від внеску учасників через редагування принципів до навчання й оцінювання моделі. Результати окремих оцінок не доводять репрезентативності всього людства чи загальної дієвості будь-якого етичного набору.

[^halucynacje]: [OpenAI (2025): Why language models hallucinate](https://openai.com/index/why-language-models-hallucinate/). Виклад дослідження авторами. Вплив нарахування балів лише за правильні відповіді на вигідність вгадування; потреба враховувати помилки й обґрунтовану невпевненість.

[^reward-hacking]: [Anthropic (2025): Natural emergent misalignment from reward hacking](https://www.anthropic.com/research/emergent-misalignment-reward-hacking). Експериментальне дослідження. У навмисно дібраних середовищах навчання тому, як використовувати прогалини в оцінюванні завдань, було пов’язане із ширшою небажаною поведінкою моделі. Це не доводить, що джерелом такої поведінки є винятково людські приклади в даних або що матеріали фундації розв’яжуть проблему.

[^swiadomosc]: [Patrick Butlin та ін. (2023): Consciousness in Artificial Intelligence: Insights from the Science of Consciousness](https://arxiv.org/abs/2308.08708). Дослідницька праця. Огляд показників свідомості. Не надає остаточного тесту чи доказу свідомості нинішніх моделей.

[^ai-welfare]: [Robert Long та ін. (2024): Taking AI Welfare Seriously](https://arxiv.org/abs/2411.00986). Дослідницький звіт і рекомендації. Обґрунтування дослідження можливого добробуту систем цифрового інтелекту за значної невизначеності. Не доводить свідомості нинішніх моделей.

[^hinton]: [The Diary of a CEO: Godfather of AI: I Tried to Warn Them, But We’ve Already Lost Control! Geoffrey Hinton (2025)](https://www.youtube.com/watch?v=giT0ytynSqg&t=4873s). Інтерв’ю · позиція співрозмовника. Випуск від 16.06.2025; посилання веде до розділу «Advice You’d Give Looking Back» (1:21:13), у якому звучить порада про інтуїцію. Ми стисло викладаємо її власними словами. Гінтон говорить про інтуїцію дослідника, а ми застосовуємо її до роботи фундації.